Водневе авто — тип транспортного засобу, що для руху послуговуються водневими двигунами, котрі являють собою різновид електродвигунів. Зараз існує багато видів водневого транспорту від велосипедів і самокатів до Суперкарів кораблів і літаків. Розвиток водневої інфраструктури є дуже перспективним в наш час. Наприклад водневий громадський транспорт.
Більшість водневого палива, що використовується в транспортних автобусах, виробляється на великих виробничих потужностях, доставляється на автобусні депо та зберігається у вигляді рідини або стисненого газу. Водень також можна виробляти на місці за допомогою електролізера або риформінгу природного газу. Понад 400 водневих автобусів сьогодні працюють у США, Європі та Китаї. Оскільки існує багато способів виробництва водню, транспортні агенції можуть вибрати джерело водню в будь-який спосіб, який є для них найбільш екологічним і економічним.
Водневе паливо управляється так само, як CNG або дизель. Ціна фіксована протягом певного часу, а контракти оплачуються в доларах за кілограм. Знаючи, що автобус зазвичай потребує від 20 до 30 кілограмів водню на день, робить бюджет на рік дуже точним. Існує безліч компаній, які конкуруватимуть за можливість постачати водневу та заправну станцію для парку, що утримуватиме ціну на паливо на низькому рівні, таким чином врівноважуючи вищу початкову ціну з нижчими експлуатаційними витратами. Але також очікується, що початкова ціна знизиться: «цільова ціна одноповерхового автобуса нижче 375 000 євро».
Автомобіль із нульовим рівнем викидів справді має нульовий рівень викидів, якщо паливо, яке він використовує, виробляється з відновлюваної енергії . Тому постачальникам потрібно працювати над збільшенням обсягу відновлюваного водню, доступного для транспортних агентств.
Одне з рішень полягає в централізації виробництва та розподілу водню скоординованим способом, який може підтримувати кластери транзитних пунктів палива. Концепція обертається навколо недорогого виробництва екологічно чистого водню в районах, багатих на відновлювані джерела енергії та стратегічно розташованих відносно кількох транзитних агентств. Потім водень транспортується на відносно невеликі відстані у причепах високого тиску до кількох місць заправки паливом, і повні причепи просто міняються місцями з порожніми причепами. Кілька причепів на депо гарантують, що щоденна потужність заправки паливом може бути досягнута в будь-який час, незалежно від того, коли порожній причіп замінюється.